Верховний Суд підтвердив порушення прав нашого клієнта, як інвестора будівництва та вказав про незаконність дій забудовника та інших осіб у спорі про визнання права власності на незавершене будівництво.

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 25 травня 2018, 15:05

Верховний Суд підтвердив порушення прав нашого клієнта, як інвестора будівництва та вказав про незаконність дій забудовника та інших осіб у спорі про визнання права власності на незавершене будівництво.

Відповідно до обставин даної справи судом першої інстанції було визнано право власності за позовом підрядника до забудовника на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об'єкту незавершеного будівництва, що знаходився у спільній сумісній власності фізичних – осіб, які профінансували його будівництво та відповідно до укладених з забудовником договорів набули майнові права у вказаному об'єкті.

Встановивши, що позивачем та відповідачем не надано доказів введення в експлуатацію об'єкта будівництва у встановленому порядку і набуття цим майном статусу об'єкта нерухомого майна як об'єкта цивільного права, а також ті обставини, що фізичні особи які профінансували будівництво своєї згоди на передачу майна в заставу та вчинення інших дій по його розпорядженню не надавали, суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку, що наведені обставини унеможливлюють задоволення позову про визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва, який до завершення будівництва та введення його в експлуатацію в установленому законодавством порядку знаходиться в спільній власності всіх учасників будівництва.

 Так, відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 Закону України "Про основи містобудування" передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Крім того, Верховним Судом зазначено, що умови договорів про участь у будівництві, укладених між забудовником та фізичними особами передбачають обов'язок забудовника передати у власність учасників відповідні нежитлові приміщення, розташовані в адміністративно — торгівельному центрі після закінчення будівництва та здачі об'єкта в експлуатацію. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення місцевого господарського суду про визнання за підрядником права власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва порушує права інвесторів за договорами про участь у будівництві.