Публікації

        З 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Час від часу, люди потрапляють на виверти шахраїв. "Умільці", які заволоділи обманним шляхом майном, швидко його перепродають, передають в іпотеку або розпоряджаються іншим способом, задіявши в ланцюжку з декількох ланок своїх-же "сумлінних" набувачів.

Заперечувати такі угоди виключно в цивільному судочинстві можна, але існує безліч нюансів які в кінцевому рахунку впливають на можливість витребування власником свого майна у нових правовласників.

Сьогодні багато пар не надають значення факту реєстрації шлюбу. Деякі з забобонним причин в принципі мають негативне ставлення до церемоніальним процедурам. У зв'язку з чим, досить часто виникає питання, які плюси і мінуси створення сім'ї без реєстрації шлюбу? Спробуємо розібратися на конкретних прикладах.

В ситуації, що склалася в нашій країні, стало не завжди легко отримати згоду від другого батька на виїзд дитини за кордон з одним із батьків. Якщо раніше причинами могли бути термінові командировки одного з батьків, розбіжність подружжя у поглядах, раптова важка хвороба одного з них, то сьогодні - це знаходження на окупованій території, перебування в зоні бойових дій і т.п. У свою чергу, чинне законодавство України вказують на необхідність отримання нотаріально засвідченої згоди іншого з батьків у всіх випадках.

Мета люстрації - не покарання можливо винних (це завдання прокурорів та кримінального законодавства), а захист молодої демократії, захист національної безпеки та територіальної цілісності країни, громадянського порядку (не тільки публічного, а й у всіх соціальних сферах), економічного достатку країни, а також дотримання прав і свобод інших громадян. Завдання держави дотримати баланс між засобами і способами по досягненню мети люстрації з одного боку, і введеними обмеженнями з іншого боку, ні в якому разі не переслідучи мету - політичної розправи.

Будемо чесними, незважаючи на те, що спостерігачі ОБСЄ і Європарламенту назвали позачергові вибори вільними і демократичними, результати голосування не повною мірою виправдали наші очікування. Звичайно, не маловажним є адмінресурс і специфіка населення в деяких регіонах, низька явка молоді та політичні ігри. Але справа не тільки в цьому. Законом не передбачений юридичний механізм для визнання недійсними результатів голосування по виборчому округу. Надана лише можливість оскаржити і визнати недійсним голосування тільки на деяких виборчих дільницях, а не по всьому округу. Навіть визнавши голосування на таких виборчих дільницях недійсним, окружна виборча комісія зобов'язана встановити підсумки голосування без обліку кількості виборчих дільниць, на яких голосування було визнано недійсним. Ось і виходить, що перемогу на виборах будь-якою ціною виправдовують всі способи і засоби. З одного боку, закон наділив учасників виборів правом на оскарження дій і рішень виборчої комісії, а з іншого, не забезпечив ефективність реалізації такого права. Оскаржити ніби як і можна, але змінити результати не можна.

Саме така ситуація склалася з прийманням в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів I-III категорій складності та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Після розпаду Радянського Союзу, майно колишніх профспілкових організацій, зокрема санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, розташовані на території України, були передані Федерації профспілок України. При цьому, правовий статус майна цих організацій не змінився. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-XII та положеннями Закону України від 10.09.1991 № 1540-XII року, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України , є державною власністю України.

Досить часто предметом розділу майна подружжя стають права на прибуток підприємств і майно передане до статутного капіталу юридичної особи. У зв'язку з цим, актуальним є і питання про отримання нотаріально засвідченої згоди від другого з подружжя на передачу до статутного капіталу майна (коштів) подружжя, а також про необхідність отримання такої згоди для подальшого відчуження частки в статутному капіталі юридичної особи. На дане питання законодавство не дає однозначної відповіді. Судові інстанції користуючись законодавчою невизначеністю теж приймають різні рішення. Так що ж складного в цьому питанні?

Недосконалість податкового законодавства дозволяє податковим органам трактувати норми законів на свій розсуд, що як правило призводить до судового розгляду. Саме по цьому, актуальним залишається питання правильного обчислення і застосування строків давності в податкових суперечках, протягом яких сторони можуть відстоювати свої інтереси.