Податок на нерухоме майно

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, крім:
а) об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об'єктів житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;
в) будівель дитячих будинків сімейного типу;
г) садових або дачних будинків, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;
ґ) об'єктів житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;
д) гуртожитків.
Платниками такого податку є фізичні та юридичні особи (в т.ч. нерезиденти), які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Податок не повинні платити власники квартир площею менше 120 кв.м і житлових будинків площею до 250 кв м. Така пільга надається один раз за базовий податковий (звітний) період (календарний рік) і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Ставки податку встановлюються відповідною радою (сільською, селищною або міською) в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:
- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості. До 1 липня звітного року органами державної податкової служби надсилаються фізичним особам - платникам податку податкові повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету. Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, а юридичні особи - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.