Верховний Суд України сформував правовий висновок щодо можливості задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням з одночасним зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Деталі

Опубліковано: Середа, 17 лютого 2016, 15:07

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних та господарських справах 03 лютого  2016 року ухвалив постанову у справі № 6-1080цс15 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приймаючи постанову по справі, суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов’язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов’язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня.