Формула захисту → Новини → Щодо застосування господарськими судами Конвенції з прав людини

Щодо застосування господарськими судами Конвенції з прав людини

Деталі: Опубліковано: Четвер, 26 травня 2016, 15:03

У зв’язку із застосуванням у господарському судочинстві практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЧ) Вищим господарським судом України було оприлюднено інформаційний лист від 22.04.2016 № 01-06/1444/16.

В інформаційному листі серед іншого зазначено про таке:

Господарські суди у своїй діяльності повинні керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

По всій території України визнано дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування (відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що практика ЄСПЧ застосовується як джерело права.

Відповідно до пункту 3 статті 59 Конвенції для України Конвенція набирає чинності 11 вересня 1997 року з чого слідує, що юрисдикція Суду поширюється виключно на факти, що мали місце після набрання чинності Конвенцією відносно України. Проте, є певні виключення – Суд може взяти до уваги факти, що мали місце до 11 вересня 1997 року, наприклад, щодо недотримання розумної тривалості розгляду справи і стану розгляду справи на момент набрання чинності Конвенцією стосовно України.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ.

Проте, згідно з пунктом 1 статті 35 Конвенції ЄСПЧ може прийняти справу до розгляду тільки після того, як було вичерпано всі національні засоби захисту, відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення (остаточним рішенням в даному випадку є судове рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України див. ухвалу Суду у справі MPP Golub v. Ukraine (dec.), no. 6778/05, від 03.04.2006).

Слід окремо звернути увагу, що до повноважень ЄСПЧ не входить перегляд та скасування судових рішень, ухвалених національними судовими органами. Суд, зокрема, приймає до розгляду індивідуальні заяви осіб, зазначених у статті 34 Конвенції, щодо порушення Високою Договірною Стороною прав, викладених у Конвенції. Судове рішення, ухвалене господарським судом, може бути визнано Судом лише доказом наявності порушення Україною прав та основних свобод заявника, викладених у Конвенції або в протоколах до неї.

У разі визнання Судом факту відповідного порушення прав заявника, Україна зобов'язується виплатити встановлене Судом відшкодування заподіяної матеріальної чи моральної шкоди, судових витрат заявника у справі та вжити заходів щодо відновлення порушених прав заявника на національному рівні, включаючи можливий перегляд справи в національних судових органах.

Предметом розгляду в Суді є також питання щодо порушення прав та свобод, викладених у Конвенції або в протоколах до неї, які за відповідними вимогами попередньо були предметом розгляду у господарських судах України у зв'язку з використанням заявниками національних засобів судового захисту, при чому ступінь вичерпності таких засобів визначає ЄСПЧ.

Щодо примусового виконання рішень ЄСПЧ, то це здійснюється відповідно до пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Оприлюднену ЄСПЧ інформацію можна знайти:

·Тексти Конвенції та протоколів до неї, ратифікованих Україною, опубліковано в Офіційному віснику України, 1998, № 13 (16.04.98) та в газеті «Голос України» за 10 січня 2001 року № 3 (2503). Ці тексти розміщено також у пошукових системах «Законодавство» та «Ліга».
·Оновлений переклад Конвенції з перекладом тексту Протоколу № 14 також доступний у пошуковій системі «Ліга» і на веб-сайті Міністерства юстиції України (http://www.minjust.gov.ua).
·Найбільш повним і систематизованим джерелом судової практики Суду у перекладі українською мовою є щоквартальний журнал «Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі», який видається з 1999 року. Видавцем цього журналу є Український Центр Правничих Студій.
·Рішення Суду англійською та французькою мовами (офіційними мовами Суду) можна знайти також на веб-сайті Суду (http://www.echr.coe.int), де є спеціальна пошукова система HUDOC (http://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22]}).
·Переклади рішень Суду доступні і в деяких пошукових системах, на веб-сайті Міністерства юстиції України й на веб-сайті Центру інформації та документації Ради Європи в Україні (http://www.coe.kiev.ua).

Правильне застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ національними органами та судовими інстанціями дозволять у майбутньому уникати констатації Європейським судом порушення Україною положень Конвенції.