ВСУ про нарахування процентів за договором позики

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2016, 07:43

07.09.2016 року Верховним судом України було прийнято постанову, якою зроблено певні висновки щодо правових підстав укладення договору позики.

Договір позики - це один з видів зобов’язань, спрямованих на передачу майна, в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов’язки сторін. Сукупність вищезгаданих, погоджених сторонами умов і становить зміст договору.

Чинним законодавством, а саме статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до норм вищенаведеного закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення,

розмір процентів необхідно визначати на рівні облікової ставки Національного банку України.

Підсумовуючи все вищевикладене, Верховний суд України, дійшов висновку, що крім іншого, підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України з поєднанням статті 1048 ЦК України в разі прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.