Виграна ще одна справа про захист честі, гідності та ділової репутації клієнта

Розглядаючи дану справу, суди першої та апеляційної інстанції, акцентували увагу на необхідності розмежування відмінностей у поширенні недостовірної інформації, яка завжди може бути перевірена на предмет відповідності дійсності, від оціночних суджень, які як правило, є формою суб'єктивного вираження поглядів і переконань автора, а тому обов'язок їх доведення є нездійсненим. В контексті обставин цієї справи, суди погодились, що спірна інформація мала стверджувальний характер та стосувалася певної поведінки позивача, містила відомості про конкретні події та не містила жодних обмовок або припущень щодо власного тлумачення або викладення інформації через власні погляди та переконання автора. Автором не вживалися мовно-стилістичні засоби про ймовірність або припущення такої інформації. Отже, спірна інформація яка порушувала презумпцію невинуватості колишнього військового могла та повинна була бути перевірена на предмет її відповідності дійсності до її поширення журналістом.

Суди акцентували, що гарантуючи свободу вираження власних поглядів і переконань чинне законодавство, водночас, покладає обов'язок на журналістів діяти добросовісно, відповідно до правил журналістської етики, поширювати достовірну та перевірену інформацію. Навіть у питаннях, які мають великий суспільний інтерес, дотримання журналістами права на повагу до честі, гідності та репутації інших осіб, має важливе значення. Інформація, якою порушується презумпція невинуватості порушує немайнові права позивача.

У даній справі, позивач довів факт поширення інформації та її неправдивість, у той час, як відповідач не зміг надати докази на підтвердження виклидених ним у спірній публікації фактів і подій, які стосувалися особи позивача.

Окрім, покладення обов'язку на відповідача у спростуванні недостовірної інформації суд також стягнув завдану моральну шкоду,  зазначивши, що обумовлений розмір моральної шкоди не покладе на журналіста надмірний тягар, оскільки не позбавить його права у подальшому здійснювати свою професійну діяльність, однак уже з дотриманням прав і свобод інших осіб. Водночас, спростування недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, адже не має компенсаційного характеру, тому спростовується незалежно від вини особи, яка поширила недоствірну інформацію.

Номер справи для пошуку в ЄДРСР 755/17554/22