Отримали доволі прогресивне, позитивне судове рішення у спорі про право на проживання матері з малолітньою донькою, яких воліли виселити нові власники.

Деталі

Опубліковано: Четвер, 20 липня 2023, 10:25

Отримали доволі прогресивне, позитивне судове рішення у спорі про право на проживання матері з малолітньою донькою, яких воліли виселити нові власники. Ситуація життєва та дуже заплутана, тим і цікава.

Якщо коротко, то чоловік вступив у відносини з жінкою, яка мала свою дитину, та створив з ними нову родину. Юридично шлюб зареєстрував пізніше так само, як і згодом оформив батьківство над дитиною нової дружини. Усі вони разом почали мешкати в квартирі, яка належала чоловіку на праві власності.

У той же час, з власних мотивів чоловік вирішив подарувати квартиру, в рівних частках, своїм дітям від попереднього шлюбу.

З плином часу, колишня дружина чоловіка звернулась до суду з позовом в інтересах їх спільних двох дітей (нових власників квартири), з вимогами про вселення їх до квартири та про виселення з квартири нової дружини з її малолітньою дитиною.

Під час розгляду цього унікального та специфічного спору, нами було звернуто увагу, що сім’я – це не обов’язково сім’я, яка була створена за процедурою, передбаченою національним законом, оскільки сімейні відносини є різноманітними та залежать від виконання обов’язків одного до іншого, до дітей, як спільних, так і усиновлених. Захист прав дітей також не може залежати від того, чи були вони народжені в законному шлюбі, чи в подальшому були усиновлені.

Також, при вирішенні питання щодо права на проживання слід виходити не з факту відсутності реєстрації в певному місці проживання, а насамперед з фактичного та тривалого проживання людини в певному місці, та незалежно від того, на якій підставі це житло було зайнято. При цьому, виселення з житла буде вважатися крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Тому суд зобов’язаний здійснити аналіз не лише законних підстав для застосування такого заходу, але й встановити його необхідність, переконавшись, що досягнути легітимну мету в інший менш обтяжливий для людини спосіб, неможливо.

Як було встановлено, відповідачі заселилися до спірної квартири зі згоди її колишнього власника, з яким створили сімʼю. Тривало проживають разом у спірній квартирі. У відповідачів відсутнє будь-яке інше житло, придатне для проживання, тому їх виселення зі спірної квартири однозначно буде наражати їх на небезпеку, адже по факту їх виселять на вулицю.

Крім того, виселення відповідачів призведе до непропорційного втручання у їх сімейне життя, адже в результаті виселення з квартири дружина буде розлучена зі своїм чоловіком, а іх малолітня донька зі своїм батьком, що безумовно негативно вплине на ситуацію в родині.

В той же час, житлові умови цієї квартири дозволяють проживати в ній як позивачам, так і відповідачам, усім разом виходячи з площі та її планування.

У підсумку суд прийшов до висновку, що за обставин цієї справи, виселення матері з малолітньою дитиною не буде вважатись необхідним у демократичному суспільстві, а тому в цій частині позову слід відмовити.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням:https://reyestr.court.gov.ua/Review/112128705