Верховний суд поставив крапку у спорі клієнта про право на спадкове майно

За обставин справи між матір'ю померлого сина та його жінкою, з якою син проживав на протязі останніх років свого життя однією сім'єю, однак шлюб не реєстрував, виник спір з приводу права на спадщину.

Фактична дружина стверджувала, що має право на 1/2 частку спадкового майна, що залишилось після смерті її чоловіка. Натомість, інше майно, яке було набуто в цей же період їх сумісного проживання, однак яке було зареєстровано на праві власності за нею, жінка вважала своєю особистою власністю.

Таким чином, мати померлого сина, будучі єдиною спадкоємицею першої черги спадкування за законом, була вправі претендувати на 1/2 частку майна, що залишилось після смерті її сина, що було оформлено на його ім'я. Інше ж майно, що було придбано в цей же період сумісного проживання її сина з фактичною дружиною, яке однак було зареєстровано за жінкою, залишалось у власності фактичної дружини сина.

Мати померлого сина непогодилась із таким розподілом майна. Зокрема, вона зазначала, якщо вважати майно, що було зареєстровано на праві власності за її померлим сином, спільною сумісною власністю подружжя, то з тих самих підстав, і майно, яке було зареєстровано за фактичною дружиною її сина, теж слід вважати спільною сумісною власністю подружжя. А отже, частка її сина становить 1/2 частку всього майна подружжя, набутого в період їх сумісного проживання. Тому, вона, як мати померлого сина, єдина спадкоємиця першої черги спадкування за законом, вправі претендувати на половину всього майна набутого подружжям у цей період, незалежно від того, на чиє імʼя це майно зареєстровано.

Суди тривало розлядали цей спір. У процесі його вирішення суди встановили, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2018 року у справі № 638/20596/16-ц було встановлено факт сумісного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу сина позивачки та його фактичної дружини в період з травня 2011 року по 22 липня 2016 року. Тому, було зроблено обґрунтований висновок, що майно, набуте ними за час сумісного проживання, належало їм на праві спільної сумісної власності, а отже, дружина має право на 1/2 частку майна, що на праві власності зареєстровано за її померлим чоловіком. Інша 1/2 частка майна, зареєстрованого за померлим, повинна бути успадкована його матір'ю, як єдиною спадкоємицею першої черги за законом.

Також, суди проаналізували доводи відповідача про те, що спірне майно придбавалося за її власні кошти, дослідили та оцінили відповідні докази у їх сукупності та обґрунтовано ці доводи відхилили. У зв`язку з чим зробили висновок, що дружиною не спростовано презумпцію спільності права власності на майно, набутого під час фактичних шлюбних відносин. Докази, які надала дружина не свідчать про те, що саме ці кошти витрачено на придбання нею особисто спірного майна.

Отже, позовні вимоги матері померлого сина та спадкоємиці першої черги за законом, у цій частині є законними та обгрунтованими.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664717