Про практику вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів підряду

Укладення  господарських договорів, згідно ст. 181 ГК України, допускається  у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення  даного виду договорів.

2. Оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт не є правочином у розумінні ч. 2 ст. 202 ЦК України, то такий спосіб захисту порушеного права, як визнання акта виконаних робіт недійсним є неналежним.

3. Договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 ЦК України.

Відмова замовника згідно ст.  849 ЦК України від договору є односторонньою та не потребує згоди  підрядника, таким чином, у разі такої відмови договір є припиненим.

4. Претензія, у якій міститься прохання розглянути її та розірвати договір, є пропозицією розірвати договір в порядку, передбаченому статтею 188 ГК України, а не відмовою від нього за правилами, встановленими статтею 849 ЦК України.

5. Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

6. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.