Закону України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України” (щодо заочного кримінального провадження)

16 січня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України” (щодо заочного кримінального провадження).

18 січня 2014 року зазначений Закон був підписаний президентом України та набирав чинності  22 січня 2014 року.

Відповідно до прийнятого Закону до Кримінального процесуального кодексу України вносяться зміни, якими встановлюються підстави та порядок здійснення заочного кримінального провадження:

- заочне кримінальне провадження здійснюватиметься у випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачуваний у вчиненні кримінального правопорушення ухиляється від прибуття на виклик до органу досудового розслідування або суду і при цьому здійснення кримінального провадження визнано можливим за його відсутності;

- заочне кримінальне провадження здійснюється з урахуванням загальних положень та з дотриманням всіх процесуальних гарантій для підозрюваного чи обвинуваченого;

- особа, щодо якої здійснюється заочне кримінальне провадження має право у будь-який момент прибути для безпосередньої участі у кримінальному провадженні, що має наслідком його здійснення у загальному порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

- з метою недопущення порушення прав та свобод підозрюваного чи обвинуваченого передбачено, що під час здійснення заочного кримінального провадження участь захисника такої особи є обов’язковою;

- доведення особою факту, що вона не змогла прибути на судовий виклик з поважних причин чи не змогла повідомити про причини неприбуття з поважних причин, є безумовною підставою для скасування судового рішення, ухваленого за результатами заочного кримінального провадження;

- підозрюваному чи обвинуваченому, крім спрощеної процедури оскарження судового рішення, ухваленого за результатами заочного кримінального провадження, гарантується право на оскарження такого рішення в апеляційному порядку.

Приймаючи зазначений Закон, законодавець розраховував на підвищення ефективності кримінального провадження, удосконалення законодавчих засад притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від участі у кримінальному провадженні, а також реалізувати принцип невідворотності кримінального покарання.

Між тим, процесуальний закон не містить чіткої процедури визначення неповажності причин неприбуття в судове засідання, на підставі яких приймається рішення про заочний розгляд справи.

Не зрозумілим також, залишається процедура обов’язкової участі захисника у справі, адже особа відносно якої здійснюється кримінальне провадження має право вільного вибору захисника, а також на відмову від захисника. Тому, виникає ситуація, коли особа може і не знати про притягнення неї до кримінальної відповідальності.

Отже, для повного дотримання прав і свобод людини та громадянина, необхідно чітко регламентувати права та обов’язки захисника при проведенні заочного розгляду справи, процедуру його призначення, а також конкретизувати процедуру сповіщення особи щодо якої розпочате  кримінальне провадження.

На даний час, у Верховній Раді України зареєстрований проект постанови № 3587-П від 16.01.2014 про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження).