Про військову мобілізацію

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» - є конституційним обов'язком громадян України.

Військовий обов'язок включає, зокрема, прийняття на військову службу в добровільному порядку (за контрактом), призов на військову службу, проходження служби у військовому резерві.

Права та обов'язки, соціальний та правовий захист військовозобов'язаних, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією, та резервістів полягають у наступному.

Згідно ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані, з'явитись у військову частину або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісаріатів). Резервісти зобов'язані, з'явиться у військові частини у строки, зазначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших воєнізованих формувань, Оперативно -рятувальної служби цивільного населення на штат воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти в строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісаріатів (військовозобов'язані служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно -рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані, з'явитися у військові частини у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Згідно статті 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

- Заброньовані на період мобілізації, воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- Визнані відповідно висновку військово -лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк до шести місяців (з наступним проходженням військово -лікарської комісії);

- Чоловіки, на утриманні яких знаходиться п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди тільки за місцем проживання);

- Жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди тільки за місцем проживання);

- Зайняті постійним доглядом за особами, які його потребують, відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- Інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів на час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві встановлюються Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», іншими нормативно - правовими актами.

Згідно статті 29 цього Закону призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За призваними на збори військовозобов'язаними, на весь період зборів, та резервістами, на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності.

Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.

Якщо резервіст захворів під час виконання ним обов'язків служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов'язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов'язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до закону.

Військовозобов'язаним, які на день призову не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь період виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок грошових коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.

Права та обов'язки, соціальний та правовий захист військовослужбовців, прийнятих на військову службу в добровільному порядку (за контрактом).

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно - правовими актами.

На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно- психологічний відбір і відповідають установленим статтею 20 Закону вимогам проходження військової служби.

Згідно статті 21 Закону громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних з постановкою на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичний огляд в амбулаторних або стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для використання зазначених обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Перевезення громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, до місця служби здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснює управління відповідними військовими формуваннями, в яких проходять військову службу військовослужбовці.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.

З громадянами, які добровільно поступили на військову службу, укладається контракт про проходження громадянами України військової служби, в якому, серед іншого, визначаються права і обов'язки військовослужбовця, строк дії контракту.

Основні принципи державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Розділом II зазначеного Закону встановлено права військовослужбовців стосовно:

- Забезпечення громадянських прав і свобод (військовослужбовці беруть участь у референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів відповідно до Конституції України);

- Реалізації права на свободу світогляду та віросповідання (військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання);

- Недоторканності військовослужбовців (військовослужбовцю гарантується недоторканність особи. Він не може бути заарештований інакше, як на підставі судового рішення);

- Вибору місця проживання і виїзду за кордон (військовослужбовці при звільненні з військової служби мають право на вибір місця проживання в будь-якому населеному пункті України або в іншій державі відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

- Грошового забезпечення (держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення);

- Продовольчого, речового та іншого забезпечення (продовольче і речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України);

- Службового часу і часу відпочинку (загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків проведення військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб та бойового чергування, несення служби в добовому наряді та інших заходів, пов'язаних із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків);

- Права на відпустки (військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Також їм надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України);

- Охорони здоров'я та медичної допомоги (військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово- медичних установах. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально - профілактичні заходи. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право не частіше одного разу на рік на санаторно- курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули ( померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби);

- Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення з підстав, в порядку та відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно- правовими актами);

- Права військовослужбовців та членів їх сімей на освіту (військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після отримання базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти);

- Пенсійного забезпечення і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби (пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення з військової служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби, залежно від підстав звільнення виплачується одноразова допомога в розмірі від 25 до 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби);

- Одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова допомога призначається і виплачується військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві, у розмірі:

500 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста;

250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи).

Статтею 14 цього Закону встановлено пільги військовослужбовцям та членам їх сімей.

Так, військовослужбовці мають право на безкоштовний проїзд:

1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом: а) у відрядження; б) у відпустку в межах України; в) при переведенні на нове місце військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини; г) до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби в межах України;

2) всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки військовослужбовці строкової військової служби.

При переведенні військовослужбовців на нове місце проходження військової служби або звільненні з військової служби вони мають право на безкоштовне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового, залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). При перевезенні особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.

Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) мають право на безкоштовний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:

1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;

2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України;

3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного місця проживання в межах України.

Члени сімей військовослужбовців при переїзді до обраного місця проживання у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця мають право на безкоштовне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). При перевезенні особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.

Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули або померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безкоштовного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів.

Вони мають право на 50 - відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.

Військовослужбовці при направленні у відрядження, до нового місця проходження військової служби, а також до місця використання відпустки і назад мають право на придбання проїзних документів для себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту поза чергою. При цьому військовослужбовці, які направляються у відрядження, користуються правом на бронювання та отримання поза чергою місця в готелі на підставі посвідчення.

При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, мають право на першочергове встановлення квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної охоронної сигналізації.

Військовослужбовці строкової військової служби мають право безкоштовно відправляти й одержувати листи. Безкоштовними поштовими посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на строкову військову службу.

Витрати, пов'язані з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом, бронюванням місць у готелях при направленні військовослужбовців у відрядження, відшкодовуються за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно - правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії або компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки по одній підставі, за винятком випадків, передбачених законами.

Необхідно також відзначити, що статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок та військову службу, яка встановлена в розмірі від 85 до 119 грн., а також від 170 до 255 грн. за повторне порушення.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка встановлена в розмірі від 17 до 51 грн., а також від 51 до 119 грн. за повторне порушення.

За неявку на виклик у військовий комісаріат передбачена відповідальність у 17 грн. (ст. 211-1 КУпАП).

За ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом передбачена кримінальна відповідальність. Так, ухилення військовослужбовця від несення військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману, карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той же термін (ч. 1 . Ст. 409 КК України); відмова від несення обов'язків військової служби, карається позбавленням волі від 2 до 5 років (ч.2 ст. 409 КК України); Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного часу або бойової обстановки, карається позбавленням волі від 5 до 10 років (ч.3 ст. 409 КК України).