Постанова Верховного суду України від 19.03.2014р. По справі №6-9цс13 «Про визнання договору дарування недійсним»

Відсутність у особи волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдарованого при укладанні договору дарування, і передача майна за умови здійснення на користь дарувальника будь-якої дії майнового або немайнового характеру, тягне недійсність договору дарування (Постанова Верховного суду України від 19.03.2014р. По справі №6-9цс13 «Про визнання договору дарування недійсним»).

Згідно матеріалів справи позивач просить суд визнати договір дарування квартири укладений між ним та відповідачем недійсним виходячи з того, що укладаючи зазначений договір, в дійсності мав на меті укласти договір довічного утримання, так як в силу похилого віку і за станом свого здоров'я потребує сторонньої допомоги. При цьому, вказуючи, що укладений договір не відповідав його внутрішній волі щодо правової природи і змісту правочину.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 рішення апеляційного суду було скасовано та залишено в силі рішення районного суду, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Верховного суду України від 19.03.2014р. було скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та направлено справу на новий розгляд. ВСУ дійшов висновку, що відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Таким чином, правова позиція Верховного суду України ґрунтується на тому, що відсутність у особи при укладенні договору дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдарованого, і передача його за умови здійснення на користь дарувальника будь-якої дії майнового або немайнового характеру є підставою для визнання такого договору дарування недійсним.