Правовий висновок Верховного Суду України у справі про визнання прилюдних торгів недійсними

Підчас ухвалення постанови у справі № 6-26цс14, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними, Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що, оскільки в силу договору іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у разі порушення боржником своїх зобов’язань, то на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 року, застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, якщо іпотекодержатель не скористався правом, придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна в разі оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна в разі оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, за результатами других прилюдних торгів, призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.