телефон +380 (50) 401 8444
У даній справі предметом спору була заборгованість з орендної плати, яку Орендодавець продовжує нараховувати Орендарю з огляду на те, що останній до теперішнього часу так і не повернув приміщення незважаючи на розірвання договору оренди.
Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з доводами адвокатів про законність нарахування орендної плати за договором оренди після його розірвання до моменту фактичного повернення приміщень, що однозначно має бути підтверджено відповідним актом прийому -передачі. Таким чином, орендар, який користується приміщеннями вже після припинення дії договору, зобов'язаний платити орендодавцю орендну плату, якщо інше не передбачено договором оренди.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, суд дійшов висновку, що боржник також зобов'язаний сплатити 3 % річних та інфляційні втрати, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України. При цьому, за порушення обов'язку відповідача звільнити приміщення, останній повинен сплатити неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України, у розмірі подвійної місячної орендної плати за користування нерухомим майном за весь час прострочення. Суд зазначив, що вказана неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, відмінна від неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.1. ч. 2 ст. 258 ЦК України, а тому спеціальна позовна давність в 1 рік до неї не застосовується.
Крім того, суди задовольнили вимоги позивача про стягнення збитків (упущеної вигоди) і відзначили, що позивач міг реально отримати дохід від надання нерухомого майна в оренду іншим суб'єктам господарювання, якби його право не було порушено з боку відповідача, а саме через незвільнення приміщень після розірвання договору оренди.
Таким чином, чинне законодавство надає право орендодавцю стягнути з несумлінного орендаря одночасно, існуючу заборгованість до моменту фактичного повернення об'єкта оренди, інфляційні втрати, 3 % річних, штрафи і пені, передбачені договором, неустойку у вигляді подвійної місячної орендної плати за весь час прострочення, а також збитки у вигляді упущеної вигоди за несвоєчасне звільнення приміщень.