Правова позиція Верховного Суду України у справі №6-174цс14 про визнання прилюдних торгів недійсними

26 листопада 2014 року Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України прийнято постанову у справі №6-174цс14, предметом якої був спір про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу квартири, яка є предметом іпотеки.

Позивач зазначив, що прилюдні торги повинні були проводитись на підставі Закону України "Про виконавче провадження" і Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, якими визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів. А Закон України “Про іпотеку” в частині проведення прилюдних торгів в даному випадку застосуванню не підлягав. Таку позицію аргументовано тим, що прилюдні торги з реалізації квартири було проведено саме на виконання судового рішення про стягнення з позичальника суми кредитної заборгованості, а рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, зазначив, що до спірних правовідносин  застосовуються положення Закону України «Про іпотеку», а тому відсутні підстави для визнання торгів недійсними.

Верховний Суд України з таким висновком не погодився та зазначив наступне.

Суд касаційної інстанції не врахував, що в цьому разі судовим рішенням ухвалено стягнути заборгованість за кредитним договором, тому спірне майно реалізовувалось не як предмет іпотеки, а як арештоване майно в порядку виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, а тому суд помилково застосував до спірних правовідносин приписи Закону України «Про іпотеку».

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" і Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, якими визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, та норм Закону України “Про іпотеку”, зокрема статей 33, 41-49, якими визначено спеціальний порядок реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки, з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про наступне.

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України “Про іпотеку” до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України "Про виконавче провадження"  та Тимчасового положення.