Постанова Верховного Суду України у справі про визнання прилюдних торгів не дійсними

Однією з підстав визнання прилюдних торгів недійсними є проведення торгів за участю лише одного учасника, що суперечить вимогам п. 7.1, п. 7.2 Тимчасового положення.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника.

Постає питання, чи було порушено встановлені законодавством правила проведення прилюдних торгів та якими саме нормативними актами керуватись під час їх проведень?

Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норми дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення.

За результатами розгляду даної справи було встановлено, що прилюдні торги відбулися на підставі постанови державного виконавця про передачу предмета іпотеки для продажу на прилюдних торгах у зв’язку із примусовим виконанням судового рішення, яким стягнуто із позивачки заборгованість за кредитним договором, однак звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса здійснено не було.

Таким чином, під час проведення зазначених прилюдних торгів застосовуються загальні норми, - норми Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, а тому прилюдні торги підлягають визнанню недійсними.