Інформаційний лист ВГСУ № 01-06/114/15 від 27.01.2015 р.

Деталі

Опубліковано: Четвер, 05 лютого 2015, 09:36

У цих доповненнях ВГСУ доводить до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом ХІІ² Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають, у зв'язку з приватизацією і орендою державного та комунального майна, реалізацією майна з прилюдних торгів,  у зв'язку із завданням шкоди та з питань захисту права власності, у сфері банківської діяльності, земельних, корпоративних правовідносин, відносин страхування, з господарських договорів, при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням позовної давності, а також при розгляді справ про банкрутство. Зокрема, спори, які виникають:

У зв'язку з реалізацією майна з прилюдних торгів:

- відповідно до статті 45 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися (постанова від 11.11.2014 № 908/2105/13).

 З відносин страхування:

- у разі неповідомлення у встановлений строк страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди в останнього виникає право на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив ДТП (постанова від 07.10.2014 № 914/3831/13).

З корпоративних правовідносин:

- загальні збори акціонерного товариства мають право самостійно визначати у статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними, а тому положення частини восьмої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" застосовується у тому випадку, коли статутом не визначено більшої від половини складу кількості членів наглядової ради, необхідної для визнання її засідань правомочними (постанови від 11.11.2014 № 920/483/13 та № 920/448/13);

- факт одержання статусу спадкоємця учасника товариства засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства), та дає спадкоємцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства (постанова від 21.10.2014 № 914/2748/13);

- вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті учаснику товариства, який виходить з нього, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства (постанова від 18.11.2014 № 910/10168/13);

- учасники господарського товариства відповідно до статті 88 Господарського кодексу України мають право одержувати інформацію про діяльність товариства, а саме: річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Тобто господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру. Акціонер не вправі зобов'язати товариство надати інші документи про діяльність товариства, не передбачені статутом чи законодавством України (постанова від 18.11.2014 № 921/990/13-г/14).

З договору підряду:

- несплата заборгованості та припинення фінансування будівництва з вини замовника є істотним порушенням умов договору підряду, що унеможливлює закінчення будівництва об'єкта і здачу його в експлуатацію генеральним підрядником, завдаючи останньому збитків і витрат, і позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договору. Отже, стягнення заборгованості за фактично виконані та прийняті замовником роботи у зв'язку з розірванням договору підряду є обґрунтованим (постанова від 14.10.2014 № 910/12023/13).

 З договору поруки:

- оскільки статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним, то кредитор має право пред'явити вимоги до кожного з поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки (постанова від 11.11.2014 № 919/699/13).

З договору про надання послуг:

- невідповідність актів здачі-приймання робіт (послуг) вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є підставою для відмови у стягненні заборгованості у зв'язку з невиконанням договору, пені та 3% річних з посиланням на недоведеність фактів надання послуг згідно з умовами договору (постанова від 21.10.2014 № 908/717/13-г).

У сфері банківської діяльності:

- значне завищення процентної ставки за договором банківського вкладу порівняно зі звичайними процентними ставками за депозитними договорами, що діяли в банку у відповідний період, а також у банківській системі України в цілому, не відповідає вимогам, встановленим статей 509, 627 Цивільного кодексу України, зокрема принципам розумності та справедливості (постанова від 21.10.2014 № 26/327).

У сфері земельних правовідносин:

- реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (постанова від 11.11.2014 № 912/1552/13);

- підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, встановленим умовами договору (під будівництво), а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато (постанова від 11.11.2014 № 911/2845/13).

 При розгляді справ про банкрутство:

- частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що була чинна до моменту набуття чинності Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") встановлено заборону банкрутства державних підприємств, приватизація яких заборонена законом, шляхом введення ліквідаційної процедури до виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанова від 21.10.2014 № 04/05/10-01-14-05-08/4129);

- відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) банк як іпотекодержатель реалізованого майна має право оспорювати правомірність віднесення майнових активів до ліквідаційної маси (постанова від 25.11.2014 № 25/5005/6641/2012);

- ініціювання боржником порушення справи про банкрутство в порядку статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що була чинна на момент розгляду справи) свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини (постанова від 25.11.2014 № Б-50/211-10);

- особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом (постанова від 11.11.2014 № 44/246-б).

При вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням позовної давності:

- відповідно до статті 260 Цивільного кодексу України порядок обчислення позовної давності не може бути змінено за домовленістю сторін (постанова від 30.09.2014 № 904/9083/13);

- до позовних вимог про визнання угод недійсними застосовуються правила про позовну давність. При цьому правила про позовну давність, встановлені Цивільним кодексом України, будуть застосовуватися за умови, що право на пред'явлення такого позову виникло лише після 01.01.2004 р. (постанова від 18.11.2014 № 5011-7/1603-2012).