Про підстави припинення поруки висловився ВСУ

За договором  (ст. 553 ЦК України) – поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.

Розглянувши справу № 6-701цс15, ВСУ вказав, що зміни кредитного договору про введення додаткової комісії, яка не є борговою сумою, оскільки сплачена боржником при підписанні додаткової угоди, а також зміна методу нарахування відсотків для позикової заборгованості в національній валюті не призвели до збільшення відповідальності поручителя у зв'язку з отриманням кредиту в іноземній валюті. Тому, правильно застосовані норми частини 1 ст. 559 ЦК і обґрунтовано висновок про відсутність підстав для припинення поруки.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної правової норми порука припиняється за дії двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності  останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення  тощо.