Регресні вимоги про відшкодування витрат зі сплати страхового відшкодування повинні розглядатись у загальному порядку відшкодування збитків (Висновок ВСУ).

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 28 вересня 2015, 09:03

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 вересня 2015 року ухвалив постанову у справі № 2-284цс15, предметом якої був спір про стягнення в порядку регресу витрат зі сплати страхового відшкодування.

Приймаючи постанову по справі, суд виклав свою правову позицію та зазначив, що підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

В разі, якщо встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях. Оскільки регресні зобов'язання відносяться до позадоговірних, то спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.