телефон +380 (50) 401 8444
23.09.2015 року Верховним судом України було розглянуто справу № 6-274цс15 та зроблено висновки щодо порядку виконання мирової угоди.
Судовою палатою у цивільних та господарських справах Верховного Суду України було зазначено, що суди попередніх інстанцій, у порушення вимог статей 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження» дійшли помилкового висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити, з підстав відсутності факту звернення до державної виконавчої служби з приводу виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди.
Відповідно до статті 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.
У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Вимоги до виконавчого документа закріплено у статті 18 цього Закону.
Однією з підстав відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (пункт 6 частини першої статті 26 цього Закону).
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року) було передбачено, що мирові угоди, які затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Однак Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» положення пункту 5 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виключено.
Отже, на момент постановлення ухвали суду про визнання мирової угоди вона не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Таким чином, у разі невиконання однією зі сторін зобов’язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.