Лист ВССУ

   

Відповідно до цього роз’яснення, для вирішення питання за яким процесуальним законом має здійснюватись кримінальне судочинство, визначальною є дата надходження до суду скарг, клопотань, подань, матеріалів кримінальної справи з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Датою надходження таких матеріалів до суду є не дата передачі (надходження) їх у провадження конкретного судді, а дата, зазначена на реєстраційному штампі суду.

            Запобіжні заходи, що були обрані до 19 листопада включно, продовжують свою дію до моменту їх припинення і можуть бути змінені або скасовані, лише в порядку, передбаченому КПК 1960 року.

  Кримінальні справи які на день набрання чинності КПК не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються згідно з положеннями КПК. У зв’язку з цим, якщо до суду першої інстанції 20 листопада 2012 року або пізніше (згідно з реєстраційним штампом) надійшло подання про обрання запобіжного заходу або про продовження строків тримання під вартою згідно з положеннями КПК 1960 року, суд приймає постанову про відмову в розгляді такого подання та роз’яснює, що питання обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою підлягає розгляду слідчим суддею за відповідним клопотанням, поданим в порядку, передбаченому положеннями КПК.

Так само це положення стосується поданих скарг на постанови про порушення кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи. Якщо такі скарги подані до 19 листопада 2012 р. включно, вони розглядаються в порядку визначеному КПК 1960 р., якщо скарга подана 20 листопада 2012 р. або пізніше, вона розглядається в порядку діючого КПК. При цьому, необхідно звернути увагу, що положення КПК не передбачають стадії порушення кримінальної справи та процедури оскарження відповідної постанови. У зв’язку з чим, суди приймають постанову про відмову в розгляді такої скарги.

Кримінальні справи, які надійшли до дня набрання чинності КПК, тобто до 19 листопада 2012 р. включно, вони розглядаються судами першої інстанції лише в порядку та у строки, визначені КПК 1960 р., без будь-яких обмежень і винятків. У такому ж порядку продовжується розгляд кримінальної справи й у разі скасування судового рішення судом апеляційної (касаційної) інстанції та повернення її на новий судовий (апеляційний) розгляд. Судові рішення суду першої інстанції, які на день набуття чинності КПК не набрали законної сили, оскаржуються до суду апеляційної інстанції в порядку та у строки, передбачені КПК 1960 року.

У разі якщо за результатами розгляду кримінальної справи відповідно до КПК 1960 року суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції постановив рішення про її повернення прокурору для проведення додаткового (нового) розслідування, таке розслідування має проводитися в порядку та у строки, визначені КПК, і, відповідно, надалі судове провадження цієї справи здійснюватиметься в порядку та у строки, встановлені КПК.

Під час здійснення судового провадження у порядку, передбаченому новим процесуальним законом, слід мати на увазі, що допустимість доказів, отриманих до набуття чинності КПК, визначається у порядку КПК 1960 року. Крім того, в одній справі (кримінальному провадженні) можуть бути докази, отримані внаслідок здійснення оперативно-розшукових, слідчих та процесуальних дій як у порядку КПК 1960 року (до набрання чинності КПК), так і в порядку КПК (після набуття ним чинності), а тому суд, розглядаючи таку справу (кримінальне провадження), має визначати допустимість доказів (доказу) згідно з тим процесуальним законом, відповідно до якого вони були отримані.