телефон +380 (50) 401 8444
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 21 січня 2016 року ухвалив постанову у справі № 5-249кс15 про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм права, передбачених статтями 22, 23, 94 і 95 Кримінального процесуального кодексу.
Приймаючи постанову по справі, суд зазначив, що статтями 22, 23, 94 і 95 Кримінального процесуального кодексу забезпечується в суді: а) змагальність кримінального провадження; б) дослідження доказів безпосередньо судом; в) оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення; г) обґрунтування висновків суд робить лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Проаналізувавши застосування судом зазначених норм Верховний Суд України прийшов до висновку, що у тому разі, коли апеляційний суд ухвалює свій вирок щодо винуватості особи, то в процедурі апеляційного перегляду неприпустимі будь-які спрощення, а встановлення того чи іншого факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у місцевому суді, має забезпечуватися повнотою дослідження всіх доказів щодо цього факту і в повному обсязі. Не дотримання цих положень є порушенням права особи на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.