Верховний Суд України сформував правовий висновок щодо порядку виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 18 липня 2016, 09:43

         Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 06 липня 2016 року ухвалив постанову у справі № 6-3173цс15 про зняття реєстрації та виселення.

         Приймаючи постанову по справі, суд зазначив, що за змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

       Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жили приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

      Таким чином, частини друга статті 109 ЖК УРСР  установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягненні на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього жилого приміщення.

        Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців у разі звернення стягнення на жиле приміщення застосовується як положення статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і норма статті 109 ЖК УРСР .