Правовий висновок щодо припинення іпотеки новобудови

Деталі

Опубліковано: Середа, 26 жовтня 2016, 14:34

На судовому засіданні палати з цивільних справ Верховного Суду України розглядали питання щодо підстав припинення договору іпотеки новобудови. Постановою від 05.10.2016 року по зазначеній справі № 6-1429цс16 судом було прийнято рішення про відхилення заяви скаржника та залишення рішень судів попередніх інстанцій без змін з огляду на таке:

Зобов'я́занням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов’язання, а саме: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Відповідно до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства Верховний суд погодився, що суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про те, що строк дії іпотечного договору визначений повним виконанням зобов’язань іпотекодавця за генеральним договором. В рамках даної справи це був момент введення в експлуатацію спірного об’єкту будівництва. А враховуючи те, що спірне будівництво було завершено і будинок введений в експлуатацію, то іпотечний договір відповідно до положень статті 599 ЦК України припинив свою дію у зв’язку з повним виконанням основного зобов’язання, передбаченого генеральним договором.