Захист честі, гідності та ділової репутації людини, дуже складна категорія судових спорів. Тим більше, коли такою людиною є посадова особа високого рангу, хоча і в минулому.

Деталі

Опубліковано: Субота, 19 червня 2021, 13:55

В наші часи не складно заплямити репутацію будь-якої людини, а тим більше колишнього високопосадовця. Інформаційні атаки в мережі Інтернет, поширення неправдивих або перекручених даних, посилання на інші статті спотвореного змісту тощо, доволі швидко може переконати читача в причетності особи до певних подій та сформувати негативну думку щодо неї.

У нашій справі лише в Верховному Суді нам вдалося довести, що свобода вираження поглядів поширюється на журналістів лише за умови, якщо вони діють відповідально та з дотриманням своїх професійних обов‘язків, тобто добросовісно надають точну та достовірну інформацію згідно з вимогами журналістської етики.

Нашими апонентами не заперечувався факт того, що поширена інформація була за своїм змістом негативною по відношенню до нашого клієнта. При цьому, така інформація була подана як факт і не могла розцінюватися як оціночні судження автора, зважаючи на її стверджувальний зміст та конкретні дані, які могли бути перевірені перед їх поширенням у мережі Інтернет.

Хоча, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації фізичної особи, оскільки вони є морально етичними категоріями й одночасно немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об‘єктів судового захисту, разом з тим, саме поведінка людини, яка ґрунтується на їі уявленнях про добро і зло, дотриманні вимог закону, норм моралі тощо, формує оцінку цієї людини в очах суспільства. Таким чином, визначальними є дії особи як в особистому, так і професійному житті.

Ми задоволені тим, що у Верховному Суді нас почули та звернули увагу, що в результаті поширення недостовірної інформації нашого клієнта було негативно представлено в очах суспільства. Між тим, саме на відповідача (журналіста) покладений обов‘язок переконатися у достовірності поширеної інформації навіть якщо вона становить важливий для суспільства інтерес. У разі ж відсутності доказів достовірності такої інформації, відповідач зобов‘язаний її видалити та спростувати.

Отже, держава, як гарант громадського порядку має право вживати на власний розсуд заходи, що покликані належним чином (але не надмірно) реагувати на дифамаціцні звинувачення, які позбавлені підстав чи недобросовісно сформульовані.

Навіть у питаннях великого суспільного значення недотримання вказаних принципів, призводить до порушення права на приватне життя людини, стосовно якої поширюються дифамаційні обвинувачення, що і відбулось у ситуації нашого клієнта.

З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за постланеямhttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97495365.