телефон +380 (50) 401 8444
Вказаними законопроектами пропонується надати державному виконавцю, в межах виконавчого провадження, право на отримання конфіденційної інформації про особу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
В обґрунтування зазначених законопроектів покладено неповноту деяких норм податкового кодексу України та норм Закону України “Про виконавче провадження” щодо порушеного питання.
Так, відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон N 2657), податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Статтею 20 Закону N 2657 визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до пп. 20.1.35 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), органи державної податкової служби мають право надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків іншим органам державної влади та органам фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до закону.
При цьому згідно із п. п. 21.1.6 та 21.1.7 п. 21.1 ст. 21 ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов'язані: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.
Згідно із пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом (п. 2 ст. 10 Закону N 2939).
Згідно із ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про інформацію» та статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право державного виконавця на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Але можливість безпосередньо увійти до реєстру платників податків та отримати інформацію про ідентифікаційний номер особи у державного виконавця відсутня.
Як наслідок такої ситуації державний виконавець позбавляється можливості отримати інформацію в обліково-реєструючих установах про наявність зареєстрованого за боржником нерухомого майна, а також внести до реєстру обтяження на майно боржника.
У зв’язку з наведеним народний депутат України Байсаров Л.В. вважає, що необхідно надати державному виконавцю реальну можливість отримувати інформацію з реєстру, бо реєстр цей є державним, а державний виконавець виконує державну функцію. Отримання такої інформації необхідне для економічного добробуту та захисту інтересів суспільства, бо суми штрафів стягуються з правопорушників і надходять до державного бюджету.
Між тим, треба зазначити, що відповідно до частини 3 п.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого
провадження, а також з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та
учасників виконавчого провадження необхідні для проведення
виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі
конфіденційну, а відповідно до законопроекту №2976 і конфіденційну інформацію про особу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Також, статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов’язковість вимог державного виконавця. Пунктом 2 ст.5 Закону визначено, що державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Статтею 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» закріплено обов’язок працівника органу державної виконавчої служби сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Отже, аналізуючи всі перелічені вище законодавчі норми, треба зазначити, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого
провадження, має у колі своїх прав, право витребувати конфіденційну інформацію, необхідну для виконання покладених на нього функцій, але необхідно зважати на те, що деякі нормативно-правові акти не завжди повно відображають взаємовідносини між державними органами влади, у зв’язку з чим виникає колізія норм.
Прийняття законопроектів №2977, №2976 від 14.05.2013 року усуне деякі розбіжності в тлумаченні прав державного виконавця при виконанні ним своїх обов’язків.
Але, разом з тим необхідно зазначити, що законопроект не містить відомостей про подальше зберігання та нерозголошення державним виконавцем отриманої конфіденційної інформації чи інформації з обмеженим доступом, не зазначено обов’язку державного виконавця застосувати заходи до нерозголошення отриманих відомостей, оскільки відсутність таких обов’язків може призвести до порушення прав громадян та юридичних осіб.