Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звернення стягнення на заставлене майно»

Законопроектом пропонується  внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження» та до Закону України «Про заставу»  з метою правового врегулювання питань звернення стягнення на заставлене майно кредиторами, оскільки існуючі норми створюють умови за яких, фактично кредитор позбавлений можливості повернуту хоча б частину своїх коштів через реалізацію заставного майна шляхом публічних торгів. У свою чергу це обмежує можливість подальшого кредитування, як простого населення так і підприємств.
Норми чинного на цей час Закону України «Про заставу» не передбачають можливості позасудового способу звернення стягнення на предмет застави, який визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Крім того, вказане питання не врегульовано і в Законі України «Про виконавче провадження».
Вказаним законопроектом вносяться зміни до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», а саме стаття доповнена частинами наступного змісту: «Сторони договору застави можуть вирішити  питання про звернення стягнення на предмет застави шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог заставодержателя, що міститься в договорі застави, або згідно з окремим договором між заставодавцем і заставодержателем про задоволення вимог заставодавця,    який  може  бути  укладений  одночасно  з  договором застави або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду  про  звернення стягнення на предмет застави. Договір про задоволення вимог заставодержателя або договір застави, що містить відповідне застереження  і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет застави, мають бути зареєстровані як забезпечувальне  обтяження в порядку, встановленому законом.
Договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження  в договорі застави визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет застави відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог заставодержателя не перешкоджає заставодержателю застосувати інші встановлені законодавством способи звернення стягнення на заставлене майно.
Договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі застави за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому чинним законодавством;
право заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги заставодержателя щодо виконання боржником  основного зобов'язання є недійсними.».
Крім того,  пропонується встановити спеціальним законом про заставу можливість позасудового способу звернення стягнення на предмет застави, шляхом внесення змін до ст. 20 Закону України «Про заставу» та доповнень новими статтями.
Так, статтею 20 Закону буде визначений порядок звернення стягнення на заставлене майно за договором про задоволення вимог заставодержателя або відповідним застереженням в договорі застави. Закон також доповнений новими статтями 20-1 та 20-2, якими визначається  порядок та підстави передачі заставодержателю права власності на предмет застави та право заставодержателя на продаж предмета застави.
Слід зазначити, що запропоновані законодавцем норми практично кореспондуються зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає позасудове врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки.
Внесення зазначених змін до законів створить механізм позасудового врегулювання питань щодо звернення стягнення на предмет застави.