Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказної форми судового процесу в господарському судочинстві»

Деталі

Опубліковано: Середа, 22 травня 2013, 19:45

Проектом Закону пропонується доповнити Господарський процесуальний кодекс України розділом ХІ-І «Вирішення господарських спорів у порядку наказного провадження», який налічує 14 статей. Цим розділом врегульовано порядок звернення до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, порядок розгляду такої заяви та видачі судового наказу, правила його оскарження.

Сучасне господарське судочинство передбачає єдину позовну форму судового процесу, у межах якої господарські суди розглядають та вирішують приватноправові спори. Наказне провадження являє собою спрощену форму вирішення справ, де вимоги стягувача до боржника не викликають сумнівів, мають безспірний характер та підтверджуються документально. Як вказується у пояснювальній записці до законопроекту, застосування наказного провадження як однієї з форм судового процесу має на меті реалізацію принципу процесуальної економії, оскільки передбачає спрощення, скорочення тривалості та здешевлення судової процедури.

Змінами передбачається, що наказне провадження буде здійснюватися господарськими судами без проведення судового засідання, виклику сторін та заслуховування їхніх пояснень. Сам судовий наказ може бути виданий у разі, якщо заявлено вимогу про витребування майна або стягнення грошових коштів, в тому числі з урахуванням нарахованих заявником штрафних санкцій, у боржника, яка ґрунтується на укладеному між сторонами господарському договорі.

З практичної точки зору, внесений законопроект містить прогалини та недоліки, з якими не можна погодитися, у зв’язку з чим законопроект потребує доопрацювання. Так, з прийняттям законопроекту та внесенням зазначених змін в господарських судах значно збільшиться навантаження, оскільки кожну заяву про видачу судового наказу необхідно буде перевірити на предмет її відповідності ст. 90-6 ГПК «Відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу». Підставами для відмови у видачі судового наказу є, зокрема: наявність між сторонами спору про право, який вбачається із заяви та доданих до неї документів; наявність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або наявність рішення цих органів з такого спору, яке набрало законної сили; настання смерті фізичної особи або оголошення її померлою чи припинення діяльності суб’єкта господарювання, які звернулися із заявою або щодо яких подано заяву. Викладені обставини, серед інших, повинні бути перевірені судом у триденний строк з дня надходження заяви, оскільки саме в цей термін суд повинен видати судовий наказ по суті заявлених вимог.

Незрозумілим виглядає положення законопроекту про те, що в разі повернення заяви про видачу судового наказу, внесена сума судового збору не повертається. Адже, якщо виходити з загальних правил повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору підлягає поверненню. Це правило також кореспондується із Законом України «Про судовий збір».     

Крім того, в господарському процесі не можна проводити аналогію з цивільним процесом. Господарськими судами розглядаються справи про стягнення грошових коштів в значно більших розмірах, ніж справи цієї ж категорії судами загальної юрисдикції. Господарський процес більш вибагливий до сторін та вимагає від них надання повної, достовірної, та підтвердженої інформації, з одночасним наданням оригіналів документів. Зазначеним законопроектом не передбачений обов’язок надання господарському суду достовірних та підтверджених відомостей про сторін, надання оригіналів документів.

На теперішній час законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказної форми судового процесу в господарському судочинстві» наданий для ознайомлення.