Проект закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів».

Деталі

Опубліковано: Субота, 06 липня 2013, 21:01

Законопроектом пропонується внести до Конституції України такі зміни:

1) передбачити у частині третій статті 55 право кожної особи на справедливий і гласний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, утвореним законом.

2) змінами до статті 85, 125 передбачається закріпити, що визначення мережі судів, їх утворення, реорганізація та ліквідація здійснюється шляхом прийняття закону.

3) змінами до статей 106, 126, 128 пропонується удосконалити порядок призначення та звільнення судді. Передбачається, що суддя суду загальної юрисдикції призначається на посаду безстроково Президентом України. При цьому закріплюється, що рішення Глави держави щодо призначення суддів чи звільнення їх з посади прийматимуться виключно на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції.

Оскільки п’ятирічний строк, на який суддя призначався на посаду вперше, скасовується, то із Конституції України виключаються повноваження Верховної Ради України щодо обрання суддів на посади та звільнення їх з посад.

4) змінами до статті 122 виключається положення про строк повноважень Генерального прокурора України.

5) змінами до статті 125 пропонується наділити Верховний Суд України повноваженнями щодо забезпечення однакового застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції.

6) змінами до частини третьої статті 126 передбачається закріпити, що надання згоди на затримання чи арешт судді здійснюватиметься Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

7) змінами до частин п’ятої-сьомої статті 126 здійснюється розмежування підстав для звільнення судді від підстав для припинення повноважень судді, запроваджуються додаткові підстави для звільнення, а також змінюється порядок припинення повноважень судді Конституційного Суду України у зв’язку із закінченням строку, на який він був призначений. Граничний строк перебування на посаді судді пропонується підвищити до 70 років.

8) змінами до статті 127 пропонується підвищити вимоги до осіб, які можуть претендувати на зайняття посади судді, а також встановлюється, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється на конкурсній основі.

9) змінами до частини другої статті 128 передбачається врегулювати порядок переведення суддів, закріпити, що переведення судді можливе лише за його згодою, а переведення до суду вищої інстанції здійснюється лише на конкурсній основі.

10) змінами до статті 129 перелік засад судочинства доповнюється засадою автоматизованого розподілу справ між суддями.

11) змінами до статті 131 пропонується змінити повноваження та склад Вищої ради юстиції, закріпивши, що 12 із 20 членів становитимуть судді, призначені з’їздом суддів України. З’їзд адвокатів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначатиме по два члени Вищої ради юстиції. За посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддів України та Генеральний прокурор України. При цьому передбачається, що Генеральний прокурор України не бере участі в голосуванні при прийнятті Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів.

Крім того, змінами до статті 131 пропонується закріпити вимогу до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де більшість мають складати судді, обрані з’їздом суддів України.

12) Прикінцеві та перехідні положення законопроекту містять положення, покликані вирішити організаційні та інші питання, які виникатимуть у разі прийняття відповідного законопроекту та які спрямовані, насамперед, на неприпустимість погіршення становища суддів та осіб, які отримали право на зайняття суддівської посади, у зв’язку зі зміною окремих положень Конституції України.

Законопроект передбачає набрання Законом чинності через дев'яносто днів з дня його опублікування, крім положень щодо повноважень Вищої ради юстиції надавати згоду на затримання чи арешт судді для яких встановлюється спеціальний порядок набрання чинності.

            Прийняття вказаного законопроекту викликане необхідністю посилення суддівського самоврядування, як складової частини правової держави, що в свою чергу призведе до вдосконалення  функцій із захисту прав і свобод людини та громадянина.

Зазначені в законопроекті зміни, повинні дати змогу врахувати рекомендації Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія), яка у  Висновках CDL-AD (2010)026 від 18 жовтня 2010 року та CDL-AD (2011)033 від 18 жовтня 2011 року, пропонувала вдосконалити судову систему в Україні.

Пропозиції, викладені у цьому законопроекті аналізувалися Європейською Комісією "За демократію через право (Венеціанська Комісія)" (ВисновокCDL-AD (2013)014 від 15 червня 2013 року).

Всі запропоновані зміни, були викладені з урахуванням попередніх висновків Європейської Комісії "За демократію через право (Венеціанська Комісія)", щодо вдосконалення судової системи України та обмеження політизації при призначенні суддів та вирішенні інших питань.

У пункті 46 Рекомендації CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки прямо зазначено, що орган влади, який приймає рішення щодо добору та підвищення суддів по службі, повинен бути незалежним від виконавчої та законодавчої влади. Для гарантування незалежності такого органу щонайменше половину його членів мають становити судді, обрані самими суддями.

Даний законопроект відповідає Європейській хартії про закон "Про статус суддів"(пункт 1.3), який визначає, що щодо кожного рішення стосовно відбору та призначення судді на посаду, підвищення по службі або припинення його повноважень законом має бути передбачено втручання органу, незалежного від виконавчої та законодавчої влади, у складі якого щонайменше половина членів – судді, обрані їх колегами, і в якому було б гарантоване якнайширше представництво суддівського корпусу.

Отже, аналізуючи законопроект в цілому, можна зробити висновок, що прийняття запропонованих змін сприятиме посиленню незалежності суддів, зміцненню ролі суддів у вирішенні питань, пов’язаних з їх діяльністю, зменшенню втручання у судову систему інших гілок влади, а також дозволить закласти основу для подальшого удосконалення нормативно-правового регулювання питань судоустрою, судочинства і статусу суддів відповідно до міжнародних стандартів.