телефон +380 (50) 401 8444
16.07.2013 р. Вищий адміністративний суд України видав інформаційний лист № 986/12/13-13, у якому звертає увагу на наступне.
Суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 6 КАС України).
Відповідно п. 3 ч. 4 ст. 50 КАС України суб’єкти владних повноважень наділені правом на звернення з адміністративним позовом про примусове видворення з України іноземця чи особи без громадянства.
Зі змісту ч. 1 ст. 30 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вбачається, що постанова адміністративного суду є підставою для примусового видворення іноземців та осіб без громадянства з України. Для цього центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
Аналіз та синтез наведених норм права свідчить, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону та Служби безпеки України у цих правовідносинах мають право на звернення до суду з позовом лише щодо примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України, а адміністративний суд має повноваження стосовно розгляду такого позову та компетенцію щодо прийняття рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Щодо розгляду позовних вимог про затримання іноземця чи особи без громадянства, то необхідно звернути увагу судів на те, що відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 162 КАС України суд за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.
Однак, КАС України та інші закони України не надають право цим суб’єктам владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом про затримання іноземця чи особи без громадянства, тому й адміністративний суд позбавлений компетенції стосовно розгляду такого позову.
Таким чином, оскільки законодавством не встановлено право суб’єктів владних повноважень на звернення до суду з вимогами про затримання іноземця чи особи без громадянства і адміністративним судам не надано компетенції щодо вирішення таких справ, то у разі подання такого позову адміністративний суд повинен відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі або згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України закрити провадження у справі.
Також, суд звертає увагу, що положення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» (зі змінами і доповненнями) стосовно розгляду та вирішення адміністративними судами справ з позовними вимогами про затримання іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з їх примусовим видворенням, з огляду на зміни законодавства, урахуванню під час здійснення правосуддя не підлягають.