Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виконання судових рішень в інтересах дітей»

Деталі

Опубліковано: Середа, 14 серпня 2013, 20:14

Практика застосування положень чинного законодавства щодо розгляду справ про повернення дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, звернення судів України до іноземних судів з дорученнями про правову допомогу, а також виконання доручень іноземних судів на території України, засвідчила необхідність удосконалення деяких норм Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про виконавче провадження» з метою приведення у відповідність з положеннями міжнародних договорів України з питань співробітництва у цивільних справах, а саме: Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, Конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року, Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, Конвенцією про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року тощо.
 Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які мають на меті забезпечити дотримання вимог статей 11, 12, 13, 14, 15 і 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, у тому числі тих, які стосуються особливостей та строків розгляду справи про повернення протиправно вивезеної (переміщеної) та/або утримуваної дитини, яка не досягла шістнадцяти років, до постійного місця проживання в іноземній державі. Зокрема, пропонується визначити, що такі справи розглядаються судом в порядку окремого провадження.
У зв’язку з цим, запропоновано доповнити розділ IV новою главою 13, якою встановлюються особливості розгляду судом справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Крім того, пропонується внести зміни до статей 201 і 203 Кодексу, передбачивши обов’язок суду зупинити провадження у справах за позовами, які стосуються правовідносин між батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками і дитиною, у разі надходження до суду відомостей про початок розгляду справи стосовно повернення дитини на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Змінами до статей 234 і 235 Кодексу пропонується включити справи про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей до переліку справ, які розглядаються в окремому провадженні та окремі особливості порядку розгляду цієї нової категорії справ, з урахуванням їхньої специфіки.
Також пропонується у статті 367 Кодексу визначити, що у справах про повернення дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей суд допускає негайне виконання рішень.
Крім того, запропоновано удосконалити положення щодо порядку негайного виконання рішення суду про повернення дитини, а також вирішення питання про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться дитина, щодо якої існує виконавчий документ про її повернення.
Запропоновані зміни дозволяють удосконалити порядок розгляду категорії справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, та відповідають вимогам Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Враховуючи запропоновані зміни до Цивільного процесуального кодексу України пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України в частині врегулювання ситуацій щодо повернення дитини та розмежування понять «відібрання дитини» та «повернення дитини».
Крім того, змінами до статті 11 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» передбачається закріпити серед повноважень притулків для дітей обов’язок поміщення дитини, щодо якої відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, прийнято рішення про повернення до держави постійного проживання.
Зміни до Закону України «Про виконавче провадження» мають на меті визначити порядок примусового виконання рішення суду про повернення дитини.
Крім того проектом передбачається внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження» стосовно спрощення процедури розшуку дитини при виконанні рішень про відібрання або повернення дитини, а також удосконалення порядку примусового виконання рішень про стягнення аліментів.
Законопроектом пропонується доповнити Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України положеннями, які стосуються:
- порядку направлення судового рішення особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, і які мають місце проживання за кордоном, передбачивши, що їм рішення надсилаються шляхом направлення судового доручення;
-  можливості вручення документів, викладених іноземною мовою, лише у разі, якщо особа погоджується їх отримати.
Також законопроектом пропонуються внести зміну до статті 398 Цивільного процесуального кодексу, якою виключити із сфери дії цієї норми випадки, коли визнання і виконання судових рішень відбувається за принципом взаємності, а також рішення іноземних та міжнародних арбітражів.
Прийняття Закону, враховуючи запропоновані зміни щодо розгляду справ відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей та забезпечення ефективного та оперативного виконання рішень судів про повернення дитини, не лише дозволить покращити порядок розгляду судами України справ про забезпечення повернення незаконно переміщених і утримуваних дітей з дотриманням всіх вимог та встановлених цією Конвенцією строків, але й позитивно вплине на виконання Україною міжнародних зобов’язань і сприятиме ефективному захисту прав та інтересів дітей від наслідків їх незаконного переміщення, а передбачена Конвенцією процедура забезпечить їх швидке повернення в державу постійного проживання. Також прийняття Закону дозволить удосконалити закони України у сфері міжнародного приватного права,  спростити процедуру розшуку дитини під час виконання рішень про відібрання та повернення дитини та удосконалити процедуру стягнення аліментів.