Правовий висновок щодо постанови Верховного Суду України у спорі про визначення угоди недійсною, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 01 жовтня 2013, 20:31

Своєю Постановою Верховний Суд України звертає увагу на неправильне застосування судами норми ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначивши, що підставою недійсності Угоди є несправедливість умов Угоди (ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"), суди  посилалися на норму ч. 6 ст. 19 цього Закону, яка регулює питання недійсності угоди у зв’язку зі здійсненням нечесної підприємницької практики (недобросовісна конкуренція та діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною).

У той самий час ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Тобто судами не враховано, що ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві.

Застосовуючи цю норму, суди зазначених положень не врахували та не вказали, на підставі яких ознак, зазначених у ч. 2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", кваліфікували умови договору несправедливими, і чи тягне несправедливість цих умов недійсність договору вцілому.