Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Деталі

Опубліковано: Неділя, 27 жовтня 2013, 12:50

В своєму узагальнені, від 25 вересня 2013 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, звернув увагу учасників кримінального провадження на проблеми пов’язані з затягуванням судового розгляду кримінальних справ стосовно осіб, які тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців.

Так, за результатами аналізу причин тривалого судового розгляду у справах, за якими до підсудного (підсудних) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (понад 6 місяців) свідчать, що суди в основному дотримуються вимог кримінального процесуального законодавства в частині відповідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тяжкості пред’явленого обвинувачення (кримінально-правовій кваліфікації вчиненого).
Також, зазначено, що у кримінальних справах, які розглядаються у порядку КПК 1960 р., суди практично не переглядають обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У більшості проаналізованих кримінальних справ виявлено, що суди не здійснюють усіх необхідних дій для забезпечення дотримання розумного строку судового розгляду у випадку, коли обвинувачений (підсудний) тримається під вартою; зокрема, зазначено найпоширеніші випадки, коли:
1) судовий розгляд не може бути продовжений через неявку свідка та/або потерпілого. Суд постановляє ухвали про його (їх) примусовий привід, які не виконуються органами МВС з різних причин, що залишаються суду не відомими. Окремих ухвал з приводу невиконання ухвали про привід суд не постановляє, що в кінцевому результаті призводить до неодноразового відкладення судових засідань (в багатьох випадках більше 10 разів);
2) судовий розгляд не може бути продовжений через неявку прокурора (в деяких справах – до п’яти разів). Суд не реагує на такі випадки у процесуальному порядку;
3) судовий розгляд не може бути продовжений через недоставлення підсудного із СІЗО. У багатьох справах судові засідання із цієї підстави відкладалися більше 10 разів. Суд лише в поодиноких випадках реагував на неналежну організацію роботи конвойної служби шляхом постановлення окремих ухвал;
4) судовий розгляд не може бути продовжений через неявку захисника. Надана апеляційними судами інформація вказує на те, що у цих випадках суд, як правило, не постановляє окремих ухвал стосовно сторони захисту.
Оскільки під час судового розгляду кримінальної справи (провадження) обов’язок з дотримання розумних строків покладено саме на суд, він зобов’язаний забезпечити належним чином явку учасників процесу. Крім цього, враховуючи те, що до підсудного (обвинуваченого) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на суд покладено підвищений обов’язок контролювати ефективність здійснюваних заходів із забезпечення оперативності судового розгляду.  
Також, істотною причиною перенесення розгляду справ є невиконання або несвоєчасне виконання органами міліції значної частини ухвал судів та постанов суддів про привід потерпілих, свідків та підсудних, але суди не завжди належним чином реагують на факти невиконання їхніх вимог і не порушують питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у цьому працівників органів внутрішніх справ.
Під час нового розгляду кримінальних справ після скасування вироків місцевих судів судам необхідно вирішувати питання про можливість зміни запобіжного заходу на альтернативні, оскільки ризики, які на досудовому слідстві та під час судового розгляду стали підставою для обрання такого запобіжного заходу, можуть бути уже відсутні, а строки тримання під вартою таких підсудних (не в останню чергу через помилки судів) є досить тривалими.
У таких справах обов’язковими до виконання є вказівки суду апеляційної інстанції. Узагальнення свідчить, що невиконання цих вказівок під час нового розгляду кримінальної справи призводило до скасування і цих вироків. Такі випадки неприпустимі та відповідно до практики ЄСПЛ є порушенням права на справедливий суд.
В узагальненні було звернено увагу на те, що суддям необхідно більш дисципліновано підходити до організації проведення судових засідань у кримінальних справах (провадженнях), за якими підсудні тримаються під вартою. Зокрема, недопустимими є випадки призначення судових засідань на час відпустки і навчання суддів, проведення семінарів, конференцій; призначення судових засідань на час перебування судді у нарадчій кімнаті або на час розгляду іншої кримінальної справи (провадження). Крім цього, слід неухильно виконувати вимоги законодавства щодо інформування органів прокуратури та адвокатури про випадки неявки прокурорів та/або захисників на судові засідання без поважних причин, а також визнавати неявку цих учасників з поважних причин лише у випадку відповідного документального підтвердження.  
    Апеляційним судам необхідно надавати ефективну методичну допомогу місцевим судам в частині організації судового розгляду кримінальних справ, за якими підсудні тримаються під вартою. З огляду на наявність у судах першої інстанції значної кількості такого роду кримінальних справ суддям-кураторам апеляційних судів необхідно взяти на контроль такі кримінальні справи.
    Проведене узагальнення, було направлене на розгляд наради суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ та надіслано Витяг із узагальнення Генеральному прокурору України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній пенітенціарній службі України, Національній асоціації адвокатів України, Раді суддів загальних судів.