Бажаєш реконструювати свої приміщення, заплати десятину

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 17 листопада 2014, 15:06

            Саме така ситуація склалася з прийманням в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів I-III категорій складності та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
            За Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийомка в експлуатацію зазначених об'єктів здійснюється на безоплатній основі шляхом реєстрації органом державного архітектурного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. При цьому, в декларації вказується вартість будівництва об'єкта, яка розраховується відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил. Однак, стаття 40 зазначеного Закону передбачає положення про порядок залучення, розрахунку і використання органами місцевого самоврядування коштів забудовників земельних ділянок в якості пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту. Отже, у разі приймання в експлуатацію наприклад, реконструйованих приміщень колишньої квартири під салон перукарських послуг з облаштуванням окремого входу, замовник будівництва, крім усього іншого, повинен заплатити до місцевого бюджету на створення і розвиток інфраструктури міста. Як показує практика, при вирішенні даного питання органи місцевого самоврядування вже не звертають увагу на те, здійснюється така реконструкція з забудовою земельної ділянки або без такої. На другому плані залишаються і підстави використання такої земельної ділянки як раніше, так і після реконструкції. Одним словом, органи місцевого самоврядування бажають отримувати гроші на створення і розвиток інфраструктури міста від усіх замовників. Безумовно, закон містить винятки з правил і вказує, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будівель освітніх установ, установ культури, фізичної культури і спорту, медичного та оздоровчого призначення, будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла , індивідуальних (садових) житлових будинків, садових дачних будинків площею до 300 кв.м., господарських будівель, розміщених на відповідних земельних ділянках та ін. Але як то кажуть, в кожному виключенні з правила, є свої винятки ...
            Як відбувається пайова участь? За вищезазначеним законом пайова участь здійснюється на підставі договору, який замовник будівництва та орган місцевого самоврядування повинні укласти для перерахування грошових коштів до місцевого бюджету на створення і розвиток інфраструктури населеного пункту ще до приймання об'єкта в експлуатацію. Для розрахунку розміру пайової участі приймається розрахункова вартість об'єкта реконструкції, зазначена в декларації. У разі, якщо в декларації розрахункова вартість будівництва не вказана, вона визначається виходячи з затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників середньої вартості і розраховується органом місцевого самоврядування самостійно. Закон передбачає, що розмір вартості пайової участі не може перевищувати 10% розрахованої вартості будівництва, зазначеної в декларації або розрахованої органом місцевого самоврядування відповідно до затвердженого порядком, у разі відсутності такої в декларації.
            Напевно, бажаючи отримати якомога більше грошей для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, відповідні Департаменти міських рад застосовують свої розрахунки, які в певних випадках в десять разів можуть перевищувати розмір пайової участі, розрахованого на підставі задекларованої вартості будівництва. При цьому, незважаючи на те, що імперативна норма Закону прямо вказує, що пайова участь здійснюється тільки на підставі договору, органи місцевого самоврядування, які не встигли укласти з замовниками такі договори, вже після приймання об'єктів в експлуатацію нараховують збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку ). Судових спорів з'явилося безліч, практика як завжди різноманітна. Так як же себе захистити і що потрібно пам'ятати?
            По-перше, розрахункова вартість об'єкта будівництва повинна обов'язково бути зазначена в декларації. В іншому випадку, розрахунок виконаний структурним підрозділом міської ради може бути більшим в рази.
            По-друге, договір про пайову участь укладається до приймання об'єкта будівництва в експлуатацію. Обов'язок укласти договір виникає з обох сторін, як з боку замовника, так і з боку органу місцевого самоврядування. Тому, для того щоб застосовувати збитки у вигляді упущеної вигоди у разі якщо договір не укладений, орган місцевого самоврядування повинен обґрунтувати, що договір не укладений з вини замовника і надати суду докази правомірності своїх дій спрямованих на укладення такого договору. Одним із доказів може бути звернення до суду з позовом про зобов'язання замовника укласти договір пайової участі.
            По-третє, розмір пайової участі ні за яких обставин не може перевищувати 10% задекларованої розрахункової вартості будівництва.
            По-четверте, при розгляді питання про збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) місцевим бюджетом міста, орган місцевого самоврядування повинен надати докази планування таких доходів з відповідним відображенням їх в міському бюджеті з зазначенням конкретики таких доходів згідно з класифікацією, встановленою Бюджетним кодексом України, і наданням доказів, що такі доходи були б ним отримані в разі укладення договору про пайову участь.
            Таким чином, можна констатувати, що дані правовідносини аж ніяк не прості і вимагають уважного вивчення кожної конкретної ситуації. У зв'язку з чим, у замовників будівництва є достатньо правових підстав для протистояння будь-яким зловживанням або порушенням з боку представників влади!