Голосувати потрібно, а оскаржити неможливо!

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 20 січня 2015, 16:00

Будемо чесними, незважаючи на те, що спостерігачі ОБСЄ і Європарламенту назвали позачергові вибори вільними і демократичними, результати голосування не повною мірою виправдали наші очікування. Звичайно, не маловажним є адмінресурс і специфіка населення в деяких регіонах, низька явка молоді та політичні ігри. Але справа не тільки в цьому. Законом не передбачений юридичний механізм для визнання недійсними результатів голосування по виборчому округу. Надана лише можливість оскаржити і визнати недійсним голосування тільки на деяких виборчих дільницях, а не по всьому округу. Навіть визнавши голосування на таких виборчих дільницях недійсним, окружна виборча комісія зобов'язана встановити підсумки голосування без обліку кількості виборчих дільниць, на яких голосування було визнано недійсним. Ось і виходить, що перемогу на виборах будь-якою ціною виправдовують всі способи і засоби. З одного боку, закон наділив учасників виборів правом на оскарження дій і рішень виборчої комісії, а з іншого, не забезпечив ефективність реалізації такого права. Оскаржити ніби як і можна, але змінити результати не можна.

Таким чином, напрошується висновок, що закон обмежує право кожного голосувати і бути обраним.

Крім того, законом додатково встановлено 5% бар'єр кількості порушень, який є підставою для визнання голосування на виборчих дільницях недійсним ... Венеціанська комісія вже критично висловилася про таку підставу для визнання виборів недійсними. Ще в 2004 році Верховний Суд України своїм рішенням у справі про визнання недійсним другого туру голосування на Президентських виборах вказав, що відновлення порушеного виборчого права потрібно положеннями Конституції України та Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незалежно від факту перевищення 10-ти відсоткового бар'єру (згідно редакції закону 2004 року). Внесені пізніше зміни в частині зменшення такого рівня порушень з 10-ти до 5-ти відсотків також не відповідають фундаментальному принципу для ефективної політичної демократії. Адже ми говоримо про право кожної людини, а не процентного співвідношення людей!

Якщо згадати досвід 2012 року, коли ЦВК рекомендувала Парламенту призначити повторні вибори на деяких виборчих дільницях, і Верховна Рада прийняла Закон про проведення повторних виборів в деяких округах, таке рішення ЦВК насамперед ґрунтувалося на принципах верховенства права, а не суто процедурних аспектах. Адже за законом ЦВК не має права самостійно визнати вибори недійсними ні за яких обставин.

Тобто, єдино можливий вихід у разі встановлення фальсифікацій і порушень які впливають на результати виборів - це призначення повторних виборів.

Для реалізації демократичного потенціалу нашого суспільства нам треба відійти від розуміння виборів як суто політичного процесу, і передбачити насамперед простий і зрозумілий для всіх юридичний процес. Як варіант, прийняти Виборчий кодекс з положеннями про можливість визнання результатів виборів недійсними у випадках встановлених законом, з використанням міжнародного досвіду.

У будь-якому випадку, проведення виборів на демократичній основі передбачає право кожного, що приймає участь у виборах, мати можливість оскаржити голосування у разі встановлення порушень, які не дозволяють довіряти отриманим результатам. В іншому випадку, потрібно погодитися з фразою, що переможців не судять!